Changeset: 57944024
Сновськ
Closed by Poliakoff Mykhailo
Tags
created_by | JOSM/1.5 (13500 uk) |
---|
Discussion
-
Comment from luiswoo
Пунктуація
Пунктуація (лат. punktum – крапка) — це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків.
Пунктуация (лат. punktum – точка) — это раздел языкознания, который изучает расстановку знаков препинания, а также сама система знаков препинания.
1. Розділові знаки
2. Система розділових знаків
3. Принципи української пунктуації
4. Виділення речення на письмі
5. Крапка [.]
6. Кома [,]
7. Крапка з комою [;]
8. Двокрапка [:]
9. Три крапки […]
10. Тире [—]
11. Дужки [()]
12. Лапки [""]
13. Знак оклику [!]
14. Знак питання [?]
15. Розділові знаки при прямій/непрямій мови1. Розділові знаки
Розділові знаки сучасної української мови становлять цілу систему. Призначення розділових знаків — полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.
Знаки препинания современного украинского языка составляют целую систему. Назначение разделительных знаков — облегчить читателю восприятие смысла написанного.
Розділовий знак
Його графічне позначення
Приклади уживання
Одиничні розділові знаки
крапка
.
Я добре попрацював.
двокрапка
:
Дівчинка відповіла: "А я знаю, як тебе звати"
три крапки
…
А ти все та ж…
кома
,
У Калини та Горпини як не свадьба, то родини
крапка з комою
;
1) звук; 2) буква; 3) слово
тире
—
Сила та розум — краса людини
знак питання
?
Хто вони? А хто ми?
знак оклику
!
Привіт тобі, море!
Парні розділові знаки
дві коми
,,
Михайло, син Марії, був ще хлопчиськом
два тире
— —
Мати плаче — лихо тяжке — і цілує сина
лапки
" "
"Яка ж ти вереда" — сказала мати
дужки
( )
Троянду треба рвати, поки вона цвіте (Л.Костенко)
2. Система розділових знаків
Пунктограми — знаки пунктуаційної системи. Кожна з пунктограм виконує свою функцію.
Крапка ділить текст на речення.
Двокрапка відділяє одну частину від другою, вказуючи на те, що в цій другій частині міститься пояснення, розкриття причини того, про що йшлося у першій.
Три крапки (багато крапок) вказує на те, що в реченні не всі його компоненті наявні, а речення не закінчене, обірване.
Кома розділяє граматично рівноправні частини простого чи складного речення.
Крапка з комою функціонально подібна до коми, але розділяє складні (або ускладнені) за будовою граматично рівноправні частини.
Тире розділяє головні частини речння (якщо вони виражені подібними лексично-граматичними категоріями), порівнювані мовні одиниці, частини складного безсполучникового речення, які перебувають в умовно-часових, протиставних та причиново-наслідкових зв'язках.
Знак питання ділить текст на речення, але разом з тим вказує на те, що речення містить у собі питання.
Знак оклику ділить текст на речення та вказує на експресивність мовлення, вигук.
3. Принципи української пунктуації
Українська пунктуація побудована на структурному, смисловому та інтонаційному принципах. Згідно з цими принципами і відбувається вживання розділових знаків:
Украинская пунктуация построена на структурном, смысловом и интонационном принципах. Согласно этим принципам и происходит употребление знаков препинания:
Розділові знаки
уживані, тому що:
Приклади
Структурний
вони грунтовно обумовлені у даному реченні
Минають дні, минає літо, настала осінь (Т.Шевченко)
Смисловий
згіно смислу даного речення
В мене рука бистра,
В мене шабля гостра -
Тобі допоможу! (П.Усенко)Інтонаційний
згідно інтонації
А ви, оті невідомі герої, де Ви?
4. Виділення речення на письмі
Речення — це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично та інтонаційно оформлена як відносно закінчена цілість.
В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець – крапка, знак питання, знак оклику або три крапки.
У кінці розповідного і спонукального речень звичайно ставиться крапка (Ольга посміхнулася.).
Якщо ж розповідне чи спонукальне речення вимовляється з особливою, піднесеною інтонацією, то в кінці такого речення ставиться знак оклику: Фантазіє! Ти – сило чарівна! (Л.Українка).
У кінці питального речення ставиться знак питання (Сьогодні я такий щасливий!).
Якщо ж питальне речення вимовляється з особливим почуттям, то ставиться ще й знак оклику (Наскільки ж тоді я був не правий?!).
Три крапки в кінці речення ставляться тоді, коли хочуть показати, що думка ще не закінчена або що треба зробити велику паузу ("Охо-хо…" — зітхнув старий).
5. Крапка [.]
Крапка вживається:
у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Ніч. Спека.);
у кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання (Вирішить завдання. Зробіть коротенький аналіз речення.);
у кінці графічно скороченого слова (напр.; і т.д.);
для виділення приєднувальних конструкцій: Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара);
після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах:
Василь: І довго це ти будеш чухатися?
Конюх: Вибачте, пане. Винен.6. Кома [,]
Розставляючи у реченні коми, слід перш за все орієнтуватися не на інтонацію, а на будову речення, тому що не завжди там, де пауза, ставиться кома, і не завжди там, де кома, робиться пауза.
Одиночні коми ставляться між однорідними членами речення і між частинами складного речення (Я підвівся, поглянув їй у очі).
Парні коми виділяють з обох боків деякі підрядні речення, відокремлені члени речення і внесення (звертання, вставні і вставлені слова та речення, слова-речення). Парні коми тому й називаються парними, що вживаються парами: одна ставиться перед відокремленою групою слів, друга- після неї (Спи, моя дитинко, спи).
Але одна з ком не ставиться, якщо відокремлена частина стоїть на початку речення або в його кінці (Не працюючи, нічого в житті не доб'єшся).
Виділена комами з обох частин частина речення промовляється трохи іншим тоном або трохи швидше, ніж все речення.
Кома вживається:
між однорідними членами речення, безсполучниково або за допомогою потиставного сполучника (Він встав, потягнувся, підійшов до вікна);
між частинами складного речення (У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили);
при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів (Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час).7. Крапка з комою [;]
Крапка з комою, тире, двокрапка, дужки, три крапки і лапки, на відміну від коми, завжди пов'язані з інтонацією.
Крапка з комою ставиться там, де й одинична кома (тобто між однорідними членами речення і між частинами складного речення), якщо розділювані нею частини порівняно далекі за змістом або мають у собі розділові знаки.
Крапка з комою вживається:
для виділення однотипних частин складного речення: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко);
між поширеними членами речення: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький);
у кінці рубрик, напр., Звуки бувають: 1) голосні; 2) приголосні.8. Двокрапка [:]
Перед двокрапкою, як правило, тон підвищується, після неї робиться вичікувальна пауза, і далі слова промовляються звичайним тоном.
Двокрапка вживається:
у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину (Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича);
після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення (напр.: послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін.);
при прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують (Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда").9. Три крапки […]
Три крапки вживаються:
коли думка, що виказувалася у реченні, ще не закінчена (І так було з ним завжди… Він працював, працював, а нагороду за його працю одержували інші…)
для передачі схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень (Василь… Але ж ми… Але ж я… Що ж нам робити?..)
на місці розмовних пауз (Людей треба любити… прощати… Ось що головне…)
коли той, хто каже, хоче приховати свою думку, не розкриваючи її повністю (Вони зустрілися… Він і вона…);
при використанні цитат, якщо цитата береться не з початку речення, або якщо цитата розірвана на декілька частин ("…а по-друге,- закінчила Лариса- хочу випустити новий альбом").10. Тире [—]
Тире ставиться там, де й одинична та парні коми, а також там, де коми ставити не можна.
Одиночне тире вказує на протиставлення (можна підставити а, але), наслідок, наступне пояснення або раптову зміну подій.
Парні тире виділяють з обох боків частини речення. Частина, виділена парним тире, вимовляється підвищеним тоном (І враз - заглушаючи всю метушню і гвалт - по квартирі розляглися широкі і повнозвучні акорди рояля).
Тире вживається:
між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично-граматичними категоріями (Справжня дружба — чисте джерело);
на місці пропущеного члена або кількох членів речення: Сьогодні (є) — твій день народження;
при відокремленій прикладці (Я так довго працював — завдяки твоїй підтримці — для того, що б доказати самому собі: можу);
перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення (На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках — скрізь росте ця невибаглива рослина);
при вставлених конструкціях: Є віра - невже цього мало, — що ти в цьому місті живеш (Л.Первомайський);
у безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є умовно-часовий або наслідковий зв'язок: Зійде сонце — утру сльози, ніхто не побачить (Т.Шевченко);
якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення: Ще сонячні промені сплять — досвітні вогні вже горять (Л.Українка);
між двома словами, які вказують на просторову, часову або кількісну межу: за цей період ми планували зібрати 15 — 20 тон яблук;
при прямій мові для виділення слів автора; тире ставиться після іншого розділового знака; Він подумав, подумав, вимовив: — Ну що, хлопці? Зробимо? — і посміхнувся.
перед кожною реплікою в діалозі:
Вчителька довго дивилася на Дмитра, спитала:
— І де все це ти вичитав?
— Як це вичитав? — обурився Дмитро.
— Це я все сам придумав!- гордо відповів він.
Вчителька помовчала, потім вимовила:
— І що ж це в тебе за голова така?11. Дужки [()]
Дужки вживаються:
одна дужка- після цифри або букви, якою позначаються перераховувані рубрики в тексті, напр., комп'ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; 3) клаві-атури);
дві дужки- для додаткової інформації, різномінітних уточнень, вказівок та таке ін.: Михайло Краснопудзенко народився 1985р. (в серпні місяці) в м.Києві;
при вставних і вставлених конструкціях, напр., Що? (вона підійшла до нього ближче) Невже ти ще не зрозумів, чому я така?;
для виділення ремарок після назви діючої особи в драматичних творах: Мар'яна (до Олексія). Чого ж ти чекаєш, любий?).12. Лапки [""]
Лапки вживаються:
при використанні цитат, які вводяться в авторське мовлення як самостійний текст (цитата починається з великої букви): Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. "Платон мені друг, але істина — ще більший мій друг" — відомий його афоризм;
при використанні цитат, які вводяться в авторський текст як частина цього тексту (цитата пишеться з маленької букви): Борис Буряк пише, що "в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор";
для виділення власних назв книг, літературних творів, газет, журналів, телевізійних програм, підприємств, та таке ін. (СП "Зоря", журнал "Ровесник");
для виділення слів, вжитих у незвичному або іронічному значенні (такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією): О, мій "великий"… — з неприховуваною іронією прошепотіла Олена, притуляючись до Анатолія.Лапки не вживаються:
якщо цитата є епіграфом.
13. Знак оклику [!]
Знак оклику вживається:
у кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить ("А ну, відчиняй!" — вигукнув хтось за дверима);
після звертання при емоційному його виділенні (— Хлопці! – покликав Олег Васильович – Швидко біжить до мене!);
у кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора (Боже! Що ж ви наробили!).14. Знак питання [?]
Знак питання вживається:
у кінці питального речення: Звідки ж ми такі?;
у діалогах:
Микола: Слухайте, і чого ви оце все питаннями на питання відповідаєте?
Михайло: А ви як думаєте?15. Розділові знаки при прямій/непрямій мови
Пряма мова береться з обох боків в лапки, причому в лапки береться також і знак питання, знак оклику або три крапки, якщо вони в ній вживаються.
Крапка і кома виносяться за лапки (але якщо вже є знак питання, знак оклику чи три крапки, ані кома, ані крапка вже не вживаються): "Ганьба!" — несподівано закричав хтось на площі.
Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставляться двокрапка з тире; пряма мова розпочинається з великої літери: Тоді він нам і каже: — Що ж мені з вами робити?
Якщо слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи її, то перед словами автора, а також після них ставиться тире: — Ну ось і все. — подумав я. — Розпочалося…
У випадку, коли речення першої частини прямої мови ще не закінчене, наступний її фрагмент пишеться з малої букви: — Гляньте, – несподівано вигукнув Степан – ось там, попереду!
Якщо слова автора стоять після прямої мови, то після прямої мови ставиться тире: — Хлопці, все буде добре. – сказала мені Наталка.
Якщо пряма мова передається в формі діалогу, кожна репліка починається з нового рядка, перед нею ставлять тире і не використовують лапок. Інші розділові знаки вживаються так само, як і звичайно при прямій мові:
— Пробачте, це ви Василь Романович?
— Я. А ти ж хто будеш?
— А я Таня. Дочка лісника. Ми ось тут недалеко живемо (І.Цюпа).При передачі прямої мови непрямою слова автора перетворюються на головного члена речення. Сама ж непряма мова стає підрядним реченням, причому особа займенників і дієслів в ній змінюється відповідно до тієї особи, від імені якої тепер передається чужа мова. Тому при непрямій мові вживання розділових знаків таке саме, як і звичайно на письмі: Він мав на увазі її слова про те, що вона добре співає.
Після непрямого запитання знак запитання не ставиться.
Источник: http://yznaika.com/ua/640-punktuaciya
Ways (19)
- 578157173, v1
- 578157174, v1
- 578157175, v1
- 578157176, v1
- 578157177, v1
- 578157178, v1
- Л. Вакуловської вулиця (578157179), v1
- 578157180, v1
- Набережна вулиця (578157181), v1
- 578157182, v1
- М. Стельмаха вулиця (578157183), v1
- Л. Українки вулиця (578157184), v1
- Л. Українки вулиця (578157185), v1
- Молодіжна вулиця (578157186), v1
- Я. Мудрого вулиця (361075177), v3
- 577860825, v2
- Соснова вулиця (577860838), v2
- 577860841, v2
577860826, v2
Relations (1)
Welcome to OpenStreetMap!
OpenStreetMap is a map of the world, created by people like you and free to use under an open license.
Hosting is supported by Fastly, OSMF corporate members, and other partners.
https://openstreetmap.org/copyright | https://openstreetmap.org |
Copyright OpenStreetMap and contributors, under an open license |